Криміналістики навчилися по обличчю жертви знаходити серійних убивць

Алгоритми проти маніяків.

Психопатія — штука до нудоти рутинна. Серійники часто зациклюються на одному типажі зовнішності. Шукають у натовпі копію матері, яка била їх у дитинстві, або просто відпрацьовують свій хворий фетиш, інформує Ukr.Media.

Коли на місці злочину є ДНК, відбитки чи нормальні записи з камер — поліція їх рано чи пізно бере. Коли доказів нуль — справи просто лягають у стіл і вкриваються пилом десятиліттями.

Але в Університеті Мердока придумали, як витягувати зачіпки з облич самих жертв. Метод назвали Face Similarity Linkage. Звучить як чергова фіча для розблокування смартфона, але тут усе серйозніше. Це інструмент для криміналістів, який дозволяє знаходити неочевидний зв'язок між нерозкритими вбивствами.

Як це працює. Зазвичай у поліції є лише випадкові фотографії жертв із соцмереж — криві, обрізані, зроблені під дивними кутами і з поганим світлом. Дослідники вирішили цю проблему математикою.

Вони беруть 21 контрольну точку на обличчі (кутики очей, краї губ, кінчик носа), вимірюють відстані між ними й перетворюють це на пропорції. Такий підхід повністю нівелює спотворення від ракурсу камери.

У підсумку знайшли 55 метрик, які залишаються стабільними незалежно від того, як людина позувала. Тестували метод навіть на людях без підготовки — похибка склала близько 5%. Для криміналістики це шикарний показник.

Звісно, зараз розробники планують нацькувати на цей алгоритм штучний інтелект. Ідея проста: машина швидко перелопачує тисячі фотографій жертв із різних "вісяків" і шукає геометричні збіги. Знаходить патерн — підкидає слідчим гіпотезу, що всі ці злочини міг скоїти один і той самий виродок.

ДНК цей метод не замінить. До суду з одними лише пропорціями вилиць не підеш. Але в справах, де зачепитися взагалі ні за що, це дає поліції найцінніше. Точку старту.

Поділитися

Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.