Зменшення кількості та інтенсивності механічних операцій у полі розглядається як один із способів збереження структури ґрунту, вологи та його біологічної активності.
Про це пише The Ukrainian Farmer.
Альтернативою традиційної оранки є енергоощадні технології no-till, strip-till, mini-till і verti-till. Інтенсивний механічний обробіток руйнує ґрунтові агрегати, пори та капіляри, а також пошкоджує міцелій грибів і частину корисної мікробіоти. За мінімального порушення ґрунту, навпаки, на поверхні зберігається шар мульчі з рослинних решток. Він захищає землю від перегрівання, зменшує ерозію та сприяє збереженню вологи.
Водночас мінімізація обробітку створює умови для розвитку ґрунтових мікроорганізмів і дощових черв’яків, які формують біопори та покращують водопроникність ґрунту. На суглинках і супісках водостійкість ґрунтових агрегатів після переходу до такого підходу може відновлюватися протягом 3–5 років.
Для техніки це означає скорочення кількості механічних проходів і перехід до технологій, які виконують обробіток із меншим порушенням ґрунту. Такий підхід особливо актуальний в умовах дефіциту вологи та підвищення вартості пального й експлуатації машин.
Читайте також: У господарстві понад 30 років застосовують мінімальний обробіток
