Найвища польова схожість озимого ріпаку — 85–90% — можлива за сівби після оранки. Вона забезпечує інтенсивне кришення й розпушення ґрунту, а також усуває конкуренцію з пожнивними рештками за вологу й азот. Про це пише Володимир Мірненко, представник компанії ТОВ «Пьотінгер Україна» у журналі The Ukrainian Farmer.
Водночас вибір способу обробітку залежить від умов господарства, стану ґрунту та наявності ущільнень. Альтернативою оранці є розпушення без обороту пласта, продуктивність якого може бути майже вдвічі вищою. Частина пожнивних решток залишається на поверхні, захищаючи ґрунт від водної та вітрової ерозії. Однак їх надлишок у посівному горизонті може погіршувати схожість ріпаку.
Важливе значення має відстань між лапами агрегату. Якщо вона перевищує 30 см, замість суцільного обробітку може утворюватися смугове розпушення, через що розвиток рослин буде нерівномірним. За відстані до 30 см обробіток стає суцільним, однак витрати на гектар будуть майже такими самими, як за оранки.
Читайте також: Глибоке розпушування з дискуванням замінило частину оранки
