Одного разу, коли Вселенський Патріарх Варфоломей йшов на службу у свій патріарший собор на Фанарі, до нього підійшов священник, екзарх в Україні і попросив про молитву і благословення для дівчинки з Волині
Дивовижну історію оповів священник з Нововолинська Віктор Мартиненко. «Український священник розповів Вселенському Патріарху, що його маленька землячка перебуває у важкому стані на межі життя і смерті. А її батько, під дверима реанімації захлинаючись сльозами, дзвонить і настирливо просить: підійди, підійди, попроси, хай Патріарх помолиться і благословить її!
Патріарх уважно вислухав. «Як, як її звати, Марта?» — знову перепитав ім’я. Благословив. І пішов молитися.
У час тієї служби, тієї молитви, у хвилини того благословення, відбулося те, що сама Марта і її батьки ніколи не забудуть. Бог її лишив батькам. Вона одужала.
У час тієї служби, тієї молитви, у хвилини того благословення, відбулося те, що сама Марта і її батьки ніколи не забудуть. Бог її лишив батькам. Вона одужала.
Минуло три роки. Та дівчинка з реанімації, про яку молився Патріарх Варфоломій, приїхала у Київ, щоб подякувати йому особисто. І байдуже, що зламала того літа ногу, — й на милицях здолала сходи Андріївської церкви.
Хвилюючись, вона подарувала Патріарху букет білих квітів. «Ви і вдячність Вам будуть завжди у моєму серці» — хвилюючись, сказала дівчинка сивочолому Патріарху. Який обійняв, поцілував і благословив її… На життя…», — йдеться у повідомленні ВІктора Мартиненка.
