Секрети стародавньої Ігрені: на Дніпропетровщині виявили 5000-річну стелу загадкової форми
На Ігренському півострові, що у межах сучасного міста Дніпро, науковці зафіксували унікальну археологічну знахідку. Кам’яна стела, вік якої сягає п’яти тисячоліть, тривалий час залишалася непоміченою, слугуючи місцевим жителям підручним засобом для побутових потреб.
Випадкове відкриття на березі Дніпра
Знахідку виявив археолог та історик Дмитро Філімонов під час обстеження території лісової зони на Ігренському півострові. За словами дослідника, артефакт був майже повністю занурений у грунт — на поверхні виднілася лише невелика частина каменю.
Попередній огляд дозволив ідентифікувати об’єкт як стародавню антропоморфну стелу, що датується третім тисячоліттям до нашої ери (епоха ранньої бронзи). Як повідомляє «Суспільне Дніпро», пам’ятка перебувала у зоні відпочинку, де місцеві жителі, не усвідомлюючи історичної цінності об’єкта, використовували його як підставку для приготування їжі на вогні.
Культове значення та символізм артефакту
Фахівці Дніпропетровського національного історичного музею імені Яворницького підкреслюють, що такі споруди відігравали ключову роль у духовному житті давніх племен, які населяли територію сучасної Дніпропетровщини.
Керівник музею Олександр Старік зазначив, що стела має виражені антропоморфні ознаки, хоча й дещо схематичні. За його словами, такі об’єкти зазвичай пов’язані з поховальними обрядами та культом предків. Співробітник музею Ярослав Гураль додав, що знахідка поєднує в собі людські риси та фалічну форму, що було характерним для тогочасних уявлень про родючість та циклічність життя.
Читайте також: Спадщина тисячоліть у полі: на Дніпропетровщині випадково знайшли унікальну кам’яну стелу
Ігренський півострів як археологічна скарбниця
Територія, де знайшли стелу, є відомою археологічною пам’яткою. Ігренський півострів (острів) вважається одним із найбільш багатошарових поселень у Подніпров’ї.
Історична довідка:
-
Періодизація: На цій локації знаходили сліди перебування людей від епохи мезоліту до періоду Київської Русі та козацтва.
-
Культурний контекст: Знайдена стела, ймовірно, належить до періоду Ямної культурно-історичної спільноти, представники якої першими в українському степу почали масово зводити кургани та встановлювати кам’яні статуї (Дніпропетровський національний історичний музей).
Подальша доля знахідки
Наразі артефакт залишається на місці виявлення через свою значну вагу. Науковці готують спеціальну операцію з евакуації стели. Планується залучення вантажної техніки та підйомника, щоб безпечно перевезти камінь до Дніпра.
Після транспортування пам’ятка поповнить унікальну колекцію кам’яної пластики Дніпропетровського історичного музею, яка є однією з найбільших у Європі та налічує понад 100 експонатів — від неолітичних стел до половецьких «баб».
Довідково: природні аномалії регіону
Окрім археологічних відкриттів, Дніпропетровщина продовжує дивувати природними знахідками. Зокрема, у Кам’янському районі нещодавно було зафіксовано появу тополевого бражника. Це великий нічний метелик, розмах крил якого досягає 85 мм. Хоча вид не є рідкісним для України, його активність у поєднанні з археологічними знахідками підкреслює високе біорізноманіття та історичну насиченість регіону.
