Ексклюзив 
Київщина заходить у новий етап релігійної трансформації. Обласна рада ухвалила рішення щодо виконання законодавства у сфері діяльності релігійних організацій. За шість років 307 громад змінили підлеглість і перейшли до Православної Церкви України, однак понад 300 громад УПЦ МП досі залишаються зареєстрованими в області.
Що означає нове рішення на практиці – політична декларація чи покроковий план дій? Які механізми реалізації та чи справді Київщина може стати прикладом для інших регіонів? Журналісти «Київщини 24/7» поспілкувалися з депутатом Романом Титикалом, щоб розібратися в деталях.
«Ми маємо амбітну ціль – щоб на Київщині не було громад УПЦ»
Депутат Київської обласної ради Роман Титикало окреслив як політичну мету, так і практичні кроки, які, мають привести до повного припинення діяльності УПЦ МП на Київщині.
За його словами, ухвалене рішення – не точка відліку, а продовження процесу, який, на його переконання, вже триває.
«Ми вважаємо, що початок кінця вже відбувся раніше, але зараз хочемо завершити цей процес. Через комунікацію з місцевими громадами та проведення роз’яснювальної роботи ми поставили перед собою завдання очистити Київщину від УПЦ МП. Сподіваюся, нам це вдасться», – заявив Титикало.
Він наголосив, що ключовим механізмом впливу обласної ради є системна комунікація з територіальними громадами. Йдеться не лише про політичну декларацію, а про послідовний процес, який планують реалізовувати через органи місцевого самоврядування у співпраці з громадами.
Судовий процес як головний бар’єр
Окремо депутат пояснив, чому, попри рішення Державної служби з етнополітики від 27 серпня 2025 року про визнання Київської митрополії УПЦ афілійованою з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена, в області досі продовжують функціонувати понад 300 громад.
«Наразі в суді перебуває справа за позовом Державної служби з етнополітики, яка намагається домогтися заборони діяльності Київської митрополії УПЦ. Після ухвалення відповідного рішення має розпочатися процедура ліквідації та заборони релігійних громад, які фактично їй підпорядковані», – зазначив він.
За словами депутата, процес суттєво ускладнюється великою кількістю процесуальних дій з боку представників УПЦ МП.
«Наскільки мені відомо, розгляд справи затягується. Насамперед представниками УПЦ МП: подаються сотні й тисячі заяв, долучаються люди як треті особи, використовуються різні механізми, щоб максимально відтермінувати судовий процес», – додав посадовець.
Після остаточного рішення суду, згідно із законодавством, мають ухвалюватися окремі рішення щодо кожної релігійної громади. Водночас, як наголошує депутат, залишається питання правової визначеності стосовно майна та подальшого функціонування храмів.
«Є проблема: у разі заборони майно переходить у державну власність, і виникає питання, хто здійснюватиме служіння в цих храмах. Саме тому до ухвалення судового рішення ми бачимо доцільним підштовхнути громади до переходу в Православну Церкву України, щоб уникнути правової невизначеності й не залишити людей без духовної підтримки», – наголосив Роман Титикало.
Аудит майна і рекомендації
Ще одним напрямком роботи, за словами Титикала, став аудит майна, яким користуються релігійні громади.
«Це майно зазвичай є комунальною власністю територіальних громад. Ми рекомендували провести аудит, виявити об’єкти та вжити заходів для розірвання договорів і повернення майна», – зазначив депутат.
Відповідно до рішення обласної ради, районним військовим (державним) адміністраціям та органам місцевого самоврядування рекомендовано:
- сприяти громадам у проведенні зборів щодо зміни підлеглості;
- забезпечити належне інформування громадян про порядок такої зміни;
- допомагати у підготовці необхідних документів у законний спосіб;
- здійснювати постійний моніторинг використання комунального майна, зокрема з метою недопущення його користування структурами, діяльність яких заборонена законом.
Окремо депутат наголосив на конституційному аспекті ухвалених рішень.
«Ми діємо виключно в межах Конституції та законів України – в інтересах національної безпеки, прав громадян і захисту української державності. Київщина обирає духовну незалежність і українську ідентичність», – підкреслив він.
За словами Титикала, відповідні доручення громадам надала й обласна державна адміністрація – з метою перевірити релігійні організації, підлеглі московському патріархату, та сформувати повну картину по кожній парафії.
Після збору інформації планують працювати адресно – окремо по кожній релігійній громаді, з урахуванням правового статусу майна та фактичної діяльності.
Баланс між безпекою і свободою віросповідання
Депутат наголошує: ініційований процес не спрямований на обмеження свободи віросповідання як такої.
«Хотів би підкреслити: тут немає жодних маніпуляцій. Релігійних громад може бути багато. Перехід саме до Православної Церкви України не є обов’язковим – існують й інші конфесії, зокрема православні. Ключова вимога закону полягає в тому, щоб Київщина й Україна були вільні від російського впливу, який здійснюється, зокрема, і через такі механізми», – зазначив Титикало.
Він підкреслив, що важливо не допустити використання релігійних структур як інструменту політичної агітації чи поширення ідеології «русского мира». Саме тому, за його словами, процес має бути системним, послідовним і спрямованим насамперед на реалізацію завдань національної безпеки.
Київщина як приклад для інших регіонів
Роман Титикало переконаний, що Київська область може стати прикладом для інших регіонів у питанні духовної незалежності.
«Я переконаний: якщо поставити таку ціль, ми можемо звільнити Київщину від впливу Московської церкви. Це має стати сигналом і для інших областей – визначити для себе аналогічну мету та рухатися до її реалізації. Сьогодні бракує системного покрокового підходу на всіх рівнях для вирішення цього питання», – підкреслив він.
Одним із першочергових завдань найближчих місяців депутат називає уточнення реальної кількості громад. Формально в області зареєстровано 408 релігійних громад, які не здійснили перехід, однак частина з них існує лише де-юре.
«Деякі громади зареєстровані, але фактично не функціонують – не мають храму чи представництва в громаді. Тому наше завдання – провести ревізію, з’ясувати, скільки їх реально залишилося, чи користуються вони церквами в комунальній власності, і вже на цій основі вибудовувати подальшу роботу», – зазначив Титикало.
Підсумовуючи, депутат наголосив: йдеться про системний процес із чітким розумінням масштабів та покроковим планом дій. Кінцева мета – завершити трансформацію та забезпечити звільнення Київщини й України від московського впливу, зберігаючи правову визначеність і баланс із правами громадян.
«Київ та Київщіна за сьогодні» також повідомляла, що із початком весни в Україні набирає чинності одразу кілька важливих змін, які вплинуть на доходи громадян, соціальні виплати, мобілізаційні процеси та навіть готівкові розрахунки. Частина нововведень уже діє з 1 березня, інші – почнуть працювати протягом місяця.
Читайте також: Один міст на все місто: із п’яти переправ Києва працездатним лишився лише Дарницький, а Патона – за крок до катастрофи
Фото: колаж «Київ та Київщіна за сьогодні».
Facebook-сторінці і в Telegram/span>.
