Як у космосі може бути темно, якщо простір освітлюється Сонцем.
Доволі поширене питання, яке задають як діти вчителям фізики, так і любителі науково-популярних видань — це чому в космосі завжди темно? Адже сонце там навіть ближче, ніж на планеті, а поширенню світла ніщо не заважає. Як так виходить, що на всіх космічних фотографіях завжди абсолютна темрява, інформує Ukr.Media.
Щоб відповісти на це запитання, потрібно розуміти фізичну природу світла. Незважаючи на те, що світло — це хвиля і що правильніше порівнювати світло з потоком енергії, пам'ятаючи десь всередині про дуалізм, тут буде простіше уявити світло як потік фізичних частинок. Така собі летюча хмара м'ячиків. Одразу скажемо, що це неправильна аналогія, але конкретно тут корисна.
Об'єкти на Землі ми бачимо тільки тому, що світлові промені від них відбиваються. Подивіться на абсолютно чорне тіло, яке поглинає всі промені, що падають на нього, і воно вже не здаватиметься реально існуючим. Все тому, що немає відбитих частинок.
Звичайна схема — це потік м'ячиків прилетів, вдарився об об'єкт, відскочив від нього і полетів у бік наших очей. М'ячики взаємодіяли з оком і вийшло зображення. Схема, коли об'єкт невидимий, інша — потік м'ячиків прилетів і не відскочив назад від об'єкта. Нічому взаємодіяти з нашими очима. Логічно, що й очима нічого тоді не побачити.
З цього випливає простий факт — у космосі нічого немає. Там немає матерії, від якої могли б відскакувати м'ячики. Світлу нема від чого відбитися, тому все здається абсолютною темрявою. І хоча в космосі присутня деяка кількість тієї чи іншої матерії у вакуумі, цього недостатньо для повноцінного відбиття світла. При цьому всі об'єкти по типу планет і космічних кораблів цілком собі помітні. Від них "м'ячики" відскакують чудово.
Тут все здається зрозумілим, але звідки тоді "підсвітка" у земної атмосфери? Адже в повітрі хоч і є деяка кількість матерії, але її, ймовірніше за все, теж недостатньо.
Тут працює відразу група факторів. Поблизу планети ми маємо справу і з об'ємним відбиттям світла від поверхні планети. Підсвічується не повітря, а світяться відбиті від поверхні промені. Саме повітря хоча й має не таку високу щільність, щоб бути повноцінним джерелом відбитих променів, все одно має у своєму складі деяку кількість відбиваючих об'єктів: пил, частинки, водяна пара тощо.
