Дата публикации 07.04.2021
Полковник внутрішньої служби Михальський Євген Костянтинович, колишній заступник начальника відділу держпожнагляду УПО УВС Дніпропетровського облвиконкому.
Народився 6 грудня 1936 року в с. Юринці Сатанівського району Хмельницької області.
У 1967 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут.
Ветеран пожежної охорони (1968 – 1994).
Нагороджений медалями «За трудову доблесть» (1986), «За відвагу на пожежі» (1987), «За бездоганну службу» трьох ступенів, 7 іншими відомчими та громадськими нагородами.
Підполковник внутрішньої служби Михальський Є.К. брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 25 червня по 25 липня 1986 року, виконував обов’язки начальника служби держпожнагляду Дніпропетровського зведеного загону протипожежної служби цивільної оборони.
Штатна чисельність профілактичної групи налічувала 31 одиницю. Природньо, що під час формування зведеного загону першочерговим завданням для керівництва УПО було підготувати профілактиків до роботи на атомній електростанції і в реальних умовах радіоактивного забруднення. З цією метою керівний склад профілактичної групи разом з іншими колегами по загону за тиждень до чорнобильського відрядження було направлено на Курську АЕС для її вивчення, оскільки вона являла собою повний аналог Чорнобильської станції.
До «групи Михальського» увійшли провідні профілактики області, які в мирний час займалися особливо важливими та вибухонебезпечними об’єктами, що допомагало в найкоротший термін розібратися з тонкощами гарантування безпеки АЕС.
Євген Костянтинович і в буденні часи відзначався неабиякою працездатністю і наполегливістю. А тут така ситуація – коли, без перебільшення, за твоєю роботою пильно спостерігає вся країна. Група профілактиків працювала на станції цілодобово – по десять чоловік в зміні. Найголовніша задача – не допустити виникнення пожежі на ЧАЕС. Та в обстановці, коли тисячі фахівців різних професій одночасно працювали на станції, виконували свої завдання, уникнути непередбачуваних ситуацій було не реально. Але головне, що ці одиничні випадки не переросли в критичні, оскільки рівень радіаційного забруднення станції місцями перевищував усі допустимі норми.
На той час на станції повним ходом йшли аварійно-відновлювальні роботи. Більш ніж в 400-х місцях одночасно цілодобово проводилися вогневі роботи з різки та зварювання металевих конструкцій. Одночасно біля цих місць, а інколи безпосередньо в тих-таки приміщеннях швидкими темпами йшла дезактивація агрегатів і обладнання. Якщо до цього додати ще багатокілометрові кабелі й дроти в горючій ізоляції, сотні тон горючого мастила в системах змащування турбін, горючий пінополістирол в покритті головного корпусу і, нарешті, запаси водню в обмотках генератора, то можна собі тільки уявити, чим була атомна станція в пожежному відношенні. До всього – все це було у величезних масштабах.
Тим не менш, завдяки героїчній праці всіх членів профілактичної групи, а особливо її очільника Євгена Костянтиновича завдання було з честю виконано.
Профілактичною групою зведеного загону ЧАЕС було перевірено протипожежний стан 4614 приміщень та установок, виявлено 2028 порушень правил пожежної безпеки, з яких 1550 ліквідовано на місці, а решта 478 були усунені у встановлений термін. З метою попередження пожеж, тимчасово, до усунення недоліків, призупинено експлуатацію ділянок несправних електромереж в 139 приміщеннях АЕС, за порушення правил пожежної безпеки притягнуто до відповідальності 37 керівників.
… Полковник Михальський Євген Костянтинович пішов з життя 18 січня 1994 року у віці 57 років …
Йому на час відрядження до ЧАЕС без малого було 50 років. Він міг би з легкістю уникнути Чорнобиля, оскільки була неофіційна рекомендація зверху – не брати в зону надто юних і вже вікових співробітників. Але Євген Костянтинович визвався їхати на ЧАЕС дійсно добровольцем. Вже перед закінченням перебування зведеного загону в Чорнобильській зоні колеги запитали його, що спонукало прийняти це непросте рішення? Його відповідь коментарів не потребує – «Я хочу чесно дивитися в очі своєму сину».