Зазвичай за підбору бугаїв-плідників зауважують на один із генетичних індексів, що використовується для їх ранжування. Загальні галузеві індекси, як-от NM$ (нет-меріт) створюються на основі складних розрахунків, які оптимізують вибір для середньостатистичної ферми. Тоді як індивідуальний генетичний план відповідатиме вимогам і цілям конкретного господарства, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Для створення власного генетичного плану насамперед потрібно відповісти на кілька питань.
‒ Який принцип оплати за реалізоване молоко?
Деякі виробники молока фокусуються на загальній кількості молока, не приділяючи особливої уваги компонентній складовій. Однак більшість зосереджується саме на поліпшенні вмісту жиру й білка в молоці для отримання більшого прибутку. Тож якщо пріоритетним у виробництві молока для ферми є вміст жиру й білка, потрібно акцентувати саме на цих показниках під час формування генетичного плану.
‒ Які основні причини вибуття корів зі стада?
Детально аналізуючи причини вибуття тварин зі стада, потрібно зауважити на основні з них, які можливо поліпшити генетикою. Поставивши за мету в генетичному плані продуктивне довголіття, можна поліпшити загальне здоров’я корів. Підбір за запліднювальною здатністю дочок вплине на покращення фертильності майбутнього покоління. Отже, аналізуючи причини вибуття, на які впливає саме генетична складова, потрібно додати ці ознаки в генетичний план.
‒ Який тип корів найбільше підходить господарству?
Якщо тварин вибраковують через погане вим’я чи кінцівки, доцільно сфокусуватися на цих показниках у генетичному плані. Але потрібно враховувати вибракування з цих причин саме молодих тварин, адже на корів другої й вище лактацій зазвичай більше впливає менеджмент і/та умови утримання. Тому, формуючи перелік ознак у блоці екстер’єру, треба обирати ті з них, що безпосередньо допоможуть поліпшити тип корів й запобігти вибракуванню в майбутньому через зовнішній вигляд.
Як повідомлялося, «Бучачагрохлібпром» віддає перевагу американській генетиці ВРХ.