Колаж ЗМІСТу
0Валерія Малік06 січня 2026, 17:01
Чорна звістка надійшла до Омельницької громади. Бій 29 грудня став для Олександра Бублика останнім.
8 січня у Кременчуці в останню путь проведуть захисника. Військовий Олександр Бублик схилив голову у бою на Сумському напрямку. Про це повідомили в Омельницькій громаді.
Олександр Бублик – воїн ДШВ
Захисник народився 7 серпня 1979 року в селі Рокитне. Навчався у Рокитненській школі, згодом здобув професію столяра у Кременчуцькому професійно-технічному училищі №19. Усе своє трудове життя був пов’язаний із Кременчуцьким нафтопереробним заводом, де працював оператором.
Строкову військову службу проходив у Криму, в місті Сімферополь. Олександр був батьком двох дітей. Захоплювався рибальством та футболом.
1 серпня 2025 року Олександр Бублик став на захист України. Після навчального періоду виконував бойові завдання на Сумщині. Служив у 421 окремому батальйоні безпілотних систем «САПСАН», що входить до складу Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
29 грудня 2025 року Олександр Андрійович загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Мар’їне Сумської області.
Російська армія просунулася у Юнаківській громаді. Такі зміни відображені на мапі DeepState за 22 грудня. За даними аналітиків проєкту, РФ просунулася у напрямках Храпівщини та Мар’їного, де поліг воїн з Полтавщини.
Вічна пам’ять захиснику!
Згадаймо полеглих на війні земляків
Данило Семенов народився 6 червня 1980 року. Після закінчення місцевої школи навчався у Зіньківському регіональному центрі професійно-технічної освіти. Працював на сільськогосподарському підприємстві у селі, їздив на сезонні роботи за кордон. 18 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання життя захисника обірвалося.
Василь Гордієнко народився 19 січня 1978 року в місті Хорол. Воїн служив на посаді стрільця взводу охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП. Він 10 років виконував військовий обов’язок. 1 січня в кардіологічному центрі Полтави, внаслідок хвороб, набутих під час проходження військової служби, захисник помер.
Петро Бибик народився 30 травня 1972 року. Проживав у Хоролі. Був на посаді майстра відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 107-ї реактивної артилерійської бригади ЗСУ. Життя захисника обірвалося 1 січня внаслідок хвороб, набутих під час проходження військової служби.
