Пам’ятки Київщини 
У селі Воскресенське (колишня назва — Козине Болото) Бориспільського району Київської області, серед мальовничої природи, розташовані руїни православної Церкви Воскресіння Христового — пам’ятки архітектури ХІХ століття, яка й досі зберігає історичну цінність попри свій занедбаний стан.
Історія храму
Цей храм, зведений у 1855 році коштом місцевого поміщика Михайла Каневського, був частиною садибного комплексу Каневських, який, на жаль, до нашого часу не зберігся. На його території раніше височів палац, розкинувся парк, а поруч стояла родова церква. Маєток давно зник з мапи, а на його місці залишились лише непримітні сліди радянського минулого — руїни старого колгоспу.
Сама ж церква постала у стилі класицизму, який був поширений серед храмової архітектури тієї епохи, проте її форма — ротонда — є справжньою рідкістю не тільки для Київщини, а й для всієї України. Окрім Воскресенської церкви, подібні храми в Київській області були споруджені лише в Богуславі та Яготині, що робить їх особливо цінними для історичної спадщини Київщини.
Ротонда — це архітектурна споруда круглої або багатогранної форми, увінчана куполом. У класичній архітектурі ротонди зазвичай мають симетричний план і часто оточені колонадою, що надає їм урочистого вигляду. Такий тип будівель був поширений ще з античних часів, зокрема у Стародавньому Римі, а згодом його активно використовували в європейській храмовій та меморіальній архітектурі.
У контексті православної церковної архітектури ротонда — це рідкісний, але дуже виразний тип храму. Її кругла форма символізує досконалість, вічність і єдність, а купол — небесне склепіння, що ніби з’єднує землю з небом.
Ротонда — це не лише цікава архітектурна форма, а й носій символіки та естетики, що поєднує різні епохи.
Архітектурні особливості церкви
Архітектурно храм і нині вражає — навіть у стані руїн. Збереглися фасади з елементами оздоблення, зокрема, унікальні рівносторонні хрести, що прикрашають стіни. Вікна храму — напівциркульної форми, а над входом розташоване велике вікно у такому ж стилі, що надає споруді особливої симетричності та вишуканості. На жаль, внутрішнє оздоблення повністю втрачено, як і баня, перекриття, а також інші конструктивні елементи, зруйновані в радянські часи.
У післяреволюційні та радянські роки церкву, як і багато інших культових споруд, було спотворено та частково знищено. Проте, попри всі руйнації, стіни залишаються міцними, і, за оцінками фахівців, відбудова церкви можлива. Вона має шанс на нове життя — як духовна святиня, архітектурна пам’ятка або культурно-туристичний об’єкт.
Цікаві факти
З відкритих джерел відомо, що на деяких фрагментах храму-ротонди Каневських можна побачити зображення білих хрестів, які мають характерну форму — з розширеними кінцями. Ці символи часто ідентифікують як тамплієрські, хоча за іншою версією — це мальтійські хрести. Їхнє зображення на стінах храму породжує цікаву гіпотезу: церква могла мати католицьке походження, а не православне, як вважає більшість дослідників цього питання. Проте ця версія наразі не підтверджена документально.
Хрест подібної форми здавна асоціюється з чернечо-лицарськими орденами, зокрема з Орденом тамплієрів — християнською військовою організацією, що виникла у середньовічній Європі. Упродовж століть цей знак трансформувався, набуваючи різних стилізацій, проте незмінною залишалася його суть: хрест із розширеними раменами.
Символ має глибоке коріння у військовій і релігійній традиції європейських народів і відомий під кількома назвами — лицарський хрест, кавалерський хрест, а в українському контексті — навіть як козацький хрест. Його присутність на архітектурі церкви у Воскресенському лише підсилює відчуття містичної багатошаровості цієї пам’ятки й відкриває простір для нових історичних досліджень.
Історична пам’ятка сьогодні
Сьогодні Церква Воскресіння Христового офіційно вважається щойновиявленою пам’яткою архітектури, яка чекає на своє відродження. Це одна з небагатьох церков Київщини, що залишилися у стані руїн, і досі не є чинною.
У храмі не збереглося жодного автентичного оздоблення інтер’єру. Перед входом у святиню безладно розкидані гранітні блоки. Проте люди зібрали кілька ікон, принесли підсвічник і облаштували простий вівтар, віддавши шану святині.
Ця культурна пам’ятка є цікавою і для туристів, тому вона була включена до маршруту проєкту Find & Follow.
Це туристичний проєкт телеком-оператора Vodafone Україна, створений для того, щоб надихати українців відкривати власну країну заново. Його головна мета — підтримка внутрішнього туризму, розвиток місцевих громад, малого бізнесу та впровадження цифрових інструментів для мандрівок.
Проєкт пропонує інноваційні пішохідні маршрути з QR-навігацією в таких містах, як Київ, Львів, Чернівці, Полтава, Черкаси, Ужгород і Херсон. Уздовж маршрутів розміщені таблички з QR-кодами біля знакових історичних та культурних об’єктів. Досить навести камеру смартфона — і ви отримаєте розгорнуту інформацію про локацію, яка перед вами. Таким чином, кожна прогулянка перетворюється на інтерактивну екскурсію з мобільним гідом у кишені.
Окрема частина ініціативи — Village Tours — знайомить мандрівників із маловідомими, але надзвичайно мальовничими українськими селами.
Як доїхати?
Найзручніше добиратися до руїн церкви Каневських із Переяслава. Для цього варто вирушати в напрямку сіл Лецків або Тарасівка. Якщо ви подорожуєте громадським транспортом — автобусом або маршруткою, слід вийти в селі Воскресенське. Саме на околиці цього села і розташовані руїни старовинної церкви Каневських.
Також пропонується й інший варіант – з Переяслава до Великої або Малої Каратулі, але в такому випадку до Воскресенського прийдеться йти декілька кілометрів пішки.
Читайте також: Пам’ятки Київщини: Печера Геонавт
Фото: Юрій Товкайло, Україна Інкогніта, Oleksandr Malyon, з відкритих джерел
