Колаж
За результатами дослідження програми «Прозорі міста», місто набрало лише 27 балів зі 100 можливих, опинившись позаду Чернігова та Луцька. Серед ключових проблем — відсутність затвердженої програми інформатизації, недоступний мобільний застосунок ePoltava, застарілі дані на порталі відкритих даних та брак базових електронних сервісів у сферах безпеки, соціального захисту й охорони здоров’я
Дослідження проводила програма «Прозорі міста», яку реалізує Transparency International Ukraine — громадська антикорупційна організація, що системно оцінює прозорість та підзвітність органів місцевого самоврядування в Україні.
У 2025 році програма «Прозорі міста» змінила підхід до оцінювання роботи органів місцевого самоврядування. Замість класичного рейтингу прозорості аналітики почали досліджувати, наскільки міста готові до європейської інтеграції, зокрема у сфері електронних сервісів.
До пілотного дослідження увійшли 10 обласних центрів та Київ. Полтава в цій вибірці показала один із найгірших результатів — 27 балів, тоді як Київ набрав 70, Львів — 63, а Харків — 58.
Полтава опинилася в аутсайдерах рейтингу прозорості та цифровізації українських міст. Аналіз показує системну кризу: більшість електронних сервісів або існують лише на папері, або давно втратили актуальність, а комунікація з мешканцями застрягла в минулому десятилітті.
Що у Полтави не працює?
Аналітики напряму пов’язують низький результат із відсутністю затвердженої Програми інформатизації. На відміну від міст-лідерів, у Полтаві не вдалося знайти актуального стратегічного документа на 2025 рік, який би визначав цифровий розвиток громади. Це призвело до хаотичності процесів та втрати системного підходу.
Крім того, для полтавців відсутня «єдина точка входу». На офіційному сайті міської ради немає окремого розділу чи зрозумілого блоку, де були б зібрані посилання на всі наявні електронні сервіси. Мешканцям доводиться шукати потрібні послуги по різних сторінках та розділах, що значно ускладнює взаємодію з владою.
Формально у Полтаві працює Портал відкритих даних, але його практична користь зведена нанівець: найсвіжіші статистичні дашборди датуються 2023 роком.
Показовою є ситуація з мобільним застосунком ePoltava (він же Poltava Smart City). Колись амбітний проєкт, створений за грантові кошти, через юридичні колізії та брак фінансування припинив роботу ще у 2023 році. Наразі у полтавців немає єдиного міського застосунку ні на Android, ні на iOS, а альтернативи влада так і не запропонувала.
Дослідження зафіксувало повну відсутність сервісів у життєво важливих для воюючої країни та соціально вразливих верств населення сферах:
- Безпека: На сайті міськради неможливо знайти інтерактивні мапи захисних споруд цивільного захисту, як і мапи доступності міської інфраструктури для осіб з інвалідністю.
- Медицина: Не виконуються вимоги щодо прозорості медичних закупівель. Мешканці не мають доступу до електронного пошуку ліків, придбаних за бюджетні кошти, та наявності медичного обладнання у лікарнях. Також аналітикам не вдалося знайти на міському сайті працюючого сервісу для онлайн-запису до лікаря.
- Соціальний захист: Ця сфера залишається однією з найбільш закритих. Немає онлайн-запису до управлінь соцзахисту, відсутній перелік соціальних послуг, які можна замовити дистанційно, та не забезпечено навігацію на державні сервіси Мінсоцполітики.
- ЖКГ та енергоефективність: Місто не оприлюднює даних щодо енергоменеджменту та енергомоніторингу бюджетних установ.
Комунікація з владою залишається переважно «телефонною». Служба оперативного реагування 15-80 працює, зокрема, комунікує через Viber та WhatsApp. Але аналітики вказують, що відсутні інші сучасні інструменти:
- Відсутній сервіс подання електронної скарги з можливістю додати фото, файл та відстежити статус виконання заявки онлайн.
- Немає можливості попереднього онлайн-запису на особистий прийом до міського голови чи його заступників.
- У 2025 році місто фактично не використовувало інструменти електронних консультацій та опитувань для вивчення думки громади.
Що у Полтаві працює?
Попри загальну негативну картину, окремі сервіси у місті функціонують стабільно. Здебільшого це заслуга або загальнонаціональних платформ, або окремих успішних комунальних кейсів:
- Транспорт: Це найбільш цифровізована сфера. Працює відстеження транспорту в реальному часі, впроваджено безготівкову оплату та можливість придбати транспортну картку.
- Освіта: Батьки можуть записати дітей до дитсадків (з можливістю відстежувати чергу) та до перших класів шкіл онлайн.
- Адмінпослуги: У ЦНАП працює попередній електронний запис та система оцінки якості послуг.
- Електронна демократія: Мешканці мають доступ до подання та підписання електронних петицій.
- Благоустрій: Доступна мапа сміттєвих майданчиків та сервіс перевірки штрафів за паркування.
Полтава має працюючий, але мінімальний «джентльменський набір» сервісів. Місто провалює іспит на комплексність, актуальність даних та зручність для користувача. Відсутність стратегії та «заморожені» проєкти тягнуть Полтаву на дно рейтингу, тоді як інші обласні центри, навіть у прифронтових зонах, знаходять ресурси розвивати цифрову інфраструктуру.
Нагадаємо, раніше Полтава вже потрапляла на «дно» рейтингу Transparency International Ukraine за іншими показниками.
Микола ЛИСОГОР, «Полтавщина»
