Українське птахівництво входить у новий етап розвитку. У перші роки повномасштабної війни головним завданням виробників було зберегти безперервність роботи: утримати колективи, забезпечити підприємства енергією, перебудувати логістику й не допустити дефіциту продукції. Сьогодні цього вже недостатньо.
Тепер головне питання ‒ не лише скільки виробляти, а чи здатен бізнес залишатися стійким за нинішніх економічних умов у галузі. Про це в журналі «Наше птахівництво» пише СЕО Avesterra Group Світлана Собіпан.
«Основним викликом стає собівартість, ‒ зазначає вона. ‒ Виробник одночасно залежить від вартості кормів, інкубаційного яйця, енергоносіїв, пального й логістики».
Різке подорожчання дизельного пального, зростання вартості кормової бази й ветеринарних компонентів суттєво вплинули на економіку виробництва.
«У результаті формується така собівартість, яку не всі учасники ринку здатні витримати, ‒ підкреслює Світлана Собіпан. ‒ Саме тому сьогодні відбувається природний відбір: більш стійкими залишаються компанії, які мають масштаб, вертикальну інтеграцію й можливість контролювати ключові витрати. Менші виробники в цих умовах програють, адже витримати таке навантаження без достатнього ресурсу надзвичайно складно».
За її словами, вертикальна інтеграція стає не просто конкурентною перевагою, а умовою виживання. Власна переробка, більші обсяги виробництва й вищий рівень автоматизації дають змогу ефективніше контролювати собівартість і швидше адаптуватися до змін ринку.
Раніше ми писали, що диверсифікація бізнесу у птахівництві має бути осмисленою.
