Векторні вакцини на основі герпесвірусу індички (HVT) дедалі активніше використовують у програмах профілактики захворювань птиці. Їхня особливість полягає в тому, що векторний вірус може переносити гени, які забезпечують формування імунітету проти інших інфекцій.
Про це йдеться у журналі “Наше Птахівництво”.
Наприклад, у вакцині ProCerta HVT-ND компанії Zoetis ген F-протеїну вірусу хвороби Ньюкасла інтегрований у HVT-вектор, який одночасно забезпечує захист від хвороби Марека. Отже, після одного введення птиця отримує захист одразу від двох захворювань.
Такий підхід відповідає тенденції сучасного птахівництва проводити якомога більше вакцинацій ще в інкубаторії. Це дає змогу зменшити кількість маніпуляцій із птицею після виведення, знизити стрес і забезпечити раннє формування імунного захисту.
До переваг HVT-векторних вакцин також відносять тривалість імунітету, генетичну стабільність та меншу залежність ефективності від рівня материнських антитіл. При цьому вектор може містити один або кілька додаткових генів, що дає можливість створювати препарати з ширшим спектром захисту.
Водночас результат вакцинації залежить не лише від самого препарату. Важливе значення мають умови зберігання, рівень рідкого азоту, правильність розморожування та розведення, температурний режим і техніка введення вакцини.
Контролювати якість сформованого імунітету допомагає регулярний серологічний моніторинг. Зокрема, за допомогою ІФА (ELISA) або реакції гальмування гемаглютинації (РГГА) можна оцінити рівень антитіл і своєчасно виявити проблеми з формуванням захисту.
Читайте також: Вакцинація птиці проти мікоплазмозу не забезпечує повної елімінації збудника
