Україна пропонує переглянути механізм торгівлі молочною продукцією з Європейським Союзом у 2027 році. Зокрема, замінити для всіх тарифних квот систему імпортного ліцензування AGRIM на принцип «першим прийшов ‒ першим обслуговується» (first come, firstserved ‒ FCFS).
Про це повідомив партнер проєктів «Інфагро» Максим Фастєєв під час Осінньої зустрічі Eucolait 2026 у Брюсселі, пише Інфагро.
За його словами, попри наслідки повномасштабної війни, український молочний сектор демонструє стійкість. Очікується, що до кінця 2026 року на перероблення надійде близько 3,4 млн тонн сирого молока ‒ більше, ніж у 2021 році.
Водночас у структурі експорту вітчизняної молочних товарів до ЄС зростає частка продукції з високою доданою вартістю. За оцінкою Максима Фастєєва, нині вона становить понад 30-40%.
Чинні адміністративні правила, зокрема вимога отримання імпортних ліцензій AGRIM, на думку експерта, ускладнюють торгівлю для українських експортерів і європейських покупців.
Процедура передбачає фінансові гарантії й додаткові адміністративні операції. Особливо відчутні вони для готової молочної продукції, зокрема згущеного молока, фасованого вершкового масла, молока й вершків: відносно невеликі партії можуть збільшувати фінансове навантаження на учасників торгівлі.
Простіший механізм розподілу тарифних квот, який пропонує українська молочна галузь, може зменшити адміністративне навантаження та полегшити торгівлю між Україною та ЄС у 2027 році.
Як зазначив Максим Фастєєв, підхід FCFS уже застосовується в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і дозволяє уникати додаткових фінансових гарантій і адміністративних витрат.
Нагадаємо, ЄС оновив правила імпорту продукції тваринного походження.
