Останнім часом розуміння механізмів дії ферментів в організмі птиці значно просунулося завдяки даним про те, що вони активуються у двох локалізаціях: клубовій і сліпій кишках.Про це пише журнал «Наше птахівництво».
Слід мати на увазі два ключові моменти впливу ферментів на засвоєння корму за наявності чи відсутності антибіотичних стимуляторів росту. По-перше, у середньому реакція на додавання ферменту більш виражена в системах годівлі без антибіотичних стимуляторів росту (5,9% проти 4,6%). Наприклад, у Євросоюзі, особливо коли раціон птиці містить сировину низької якості.
Це означає, що після вилучення цих кормових добавок відносна ефективність ферментів зростає, однак абсолютні виробничі показники все одно залишаються нижчими, ніж за одночасного застосування обох продуктів. У таких умовах дозування ферменту набуває більшого значення, оскільки на нього покладається більша функціональна роль.
По-друге, відносний рівень відповіді на фермент залишається подібним і за наявності, й за відсутності антибіотичних стимуляторів росту. Це свідчить про інший механізм його дії, відмінний від механізму антибіотиків.
Популяція бактерій у клубовій кишці зменшується під впливом антибіотичних добавок ‒ стимуляторів росту. Ферменти ж розщеплюють ферментований субстрат із цього відділу кишківника, що також знижує бактеріальну популяцію. За відсутності антибіотичних стимуляторів росту відносна реакція на біологічний каталізатор зростає, що, ймовірно, посилює навантаження на фермент за використання злаків низької якості. Відповідно, доза ферменту стає критично важливою для підтримання продуктивності птиці.
Як повідомлялося, ди- та трипептиди можуть ефективніше засвоюватися в кишечнику птиці.
