Анна Київська – Україна і Франція 17-09-2026 19:15
- Українці в світі
Інтерв’ю – етюд незумисна розмова
У французькому місті Санліс, серед мальовничих старовинних споруд, вже багато літ живе пам’ять про Анну Київську – королеву Франції, яка народилася в Києві. Про українську ідентичність, культурну спадщину та підтримку України журналістка Віра Марущак поспілкувалася із засновницею «Центру Анни Київської» – Анною Кантер.
– Анно, прошу розповісти про себе.
– Я народилася у Франції. Моя мама за походженням – українка, тато – француз. Є одна із засновників «Центру Анни Київської» а також організації Terre d’Ukraine — «Земля України», що під час російсько-української війни займається допомогою людям, які приїжджають до Франції, шукаючи тут допомоги. Працюємо з сім’ями та родинами, особлива увага – жінкам і дітям.
А «Центр Анни Київської» зосереджено, передусім, на культурі та ідентичності, на всьому, що пов’язане з Україною. Це дуже важлива і, я б сказала, феноменальна тема – не лише для українців, а й для всього світу.
– Кожен по-своєму приходить до професії чи справи свого життя. Яким був ваш шлях? Коли вперше почули про Анну Київську?
– Це дуже дивна і водночас дуже гарна історія. Коли я приїхала до Санлісу, у мене був лише один син. Тепер у мене четверо дітей, вони вже дорослі.
Я раніше мешкала в Парижі – красиве і неповторне місто, але водночас і дуже стресове. Тому я вирішила подивитися, що є навколо столиці Франції.
Потім опинилася в Санлісі. Бувала тут ще маленькою, але тоді нічого не знала про Анну Київську. Думаю, що це радше Анна обрала мене, ніж я її.
Одного разу, коли я вже тут жила, побачила повідомлення про зустріч мера Санліса з міським головою одного з українських міст – йшлося про встановлення побратимських зв’язків. Я прийшла на цей захід.
Відтоді минуло вже 32 роки. За цей час ми поступово багато чого збудували, а також відновили пам’ять про українську присутність Анни Київської на французьких теренах. Адже в Санлісі українці були й раніше, просто я, коли приїхала сюди, цього не знала.
Для мене дуже важливо, щоб ми всі відкривали цю історію – історію братерства, культури та зв’язків між Україною та Францією.
Українці, які приїжджали сюди, молилися тут. І тому ми хочемо не лише молитися, а й відкривати щось дуже сильне, пов’язане з українською ідентичністю.
Ми маємо це плекати. Тому я завжди кажу: коли можете – приїжджайте до Санлісу, розповідайте про це місто іншим. Нам важливо зберігати Україну і її велику культуру у Франції.
– Як ви думаєте, чи пам’ятають французи Анну Київську?
– Думаю, що французи дуже вдячні їй. З історичних текстів ми бачимо, що вона була дуже сильною жінкою. Стала дружиною Генріха I, короля Франції, і народила йому спадкоємців. Згодом її син Філіп I став королем. Це було дуже важливо для продовження династії Капетингів.
Анна Київська залишається надзвичайно важливою постаттю. Мені також здається, що вона відігравала значну роль у політичному та духовному житті свого часу, була близькою до церковних кіл. Її історія й сьогодні дає нам особливу енергетику.
– Як ви гадаєте, чи вплинула вона на розвиток французького суспільства та людей, які жили поруч із нею у Франції?
– Тут ми вже можемо лише припускати. Насправді ми не знаємо цього достеменно, тому що документів зберіглося дуже мало. Навіть точно не знаємо, коли вона народилася, коли померла і де саме. Тому треба дивитися на те, що маємо сьогодні. Сам факт її приїзду до Франції вже був впливом.
