А ще цього дня книги знайшли своїх читачів і вирушили до нових родин — тепер уже з автографом автора.
Окремою атракцією для малечі став мультяшний герой Стіч. Діти із величезною радістю фотографувалися з ним, а їхні усмішки, мабуть, були найкращою світлиною цього дня.
П’ять годин разом — це, звичайно, не лише розваги. Не обійшлося й без частування.
Члени Німецько-українського товариства підготували страви, які могли припасти до смаку людям різних національностей. І тут на нас чекав справжній успіх: біля нашої палатки утворилася велика черга. Усміхнені україночки пригощали гостей смаколиками, а разом із ними дарували частинку української гостинності.
Свято промайнуло непомітно.
Розійшлися родини, спорожніли святкові локації, стихли дитячі голоси. Але залишилося найцінніше — спогади про день, який об’єднав людей різних національностей, подарував дітям нові враження, а дорослим — можливість побачити світ їхніми очима.
І, звичайно, залишилися щирі усмішки наймолодших жителів нашої планети — дітей.
Саме заради цих усмішок і варто берегти дитячі мрії.
Віра Марущак
