Добір ранніх і середньоранніх гібридів та сортів може впливати не лише на строки збирання, а й на організацію роботи зернозбиральної техніки. У СТОВ «Лище» на Волині відмова від пізніх сортів ріпаку дала змогу спростити логістику жнив і скоротити кількість переналаштувань комбайнів, пише The Ukrainian Farmer.
Раніше в господарстві вирощували як ранні, так і пізні сорти ріпаку. Через різні строки достигання комбайну доводилося кілька разів змінювати культуру впродовж жнив: спочатку збирали ранній ріпак, потім переходили на пшеницю, а після її збирання знову поверталися до пізнього ріпаку.
Тепер у господарстві використовують лише ранні та середньоранні гібриди ріпаку. Завдяки більш синхронним строкам достигання всю площу цієї культури можна зібрати одним етапом, після чого комбайни переходять до зернових.
Подібний підхід застосовують і до інших культур. У пшениці відмовилися від пізньостиглих сортів, залишивши ранні та середньостиглі. На кукурудзі переважають гібриди ФАО 300–310, а частину площ займають більш ранні гібриди ФАО 260, з яких починають жнива.
Вибір генетики стає одним із елементів планування роботи машинного парку. Коли строки достигання культур підібрані так, щоб послідовно проходити поля, комбайнам не доводиться повертатися до вже пройденої культури, а кількість переналаштувань під час жнив зменшується.
Читайте також: Через дефіцит вологи змістилися строки сівби ріпаку на півдні Одещини
