Гість вже вчетверте зустрічається з жителями міста. Він ще з 2017 року висвітлює події в Україні, а з початку повномасштабного вторгнення щомісяця відвідує її, документуючи бойові дії безпосередньо на місці. У своїй фото-доповіді «WIDERSTAND – Freiheitskampf der Ukraine» він представив різноманітні, надзвичайні світлини та поділився новими особистими враженнями.
Вельми змістовною була дискусія, що розпочалася відразу ж після демонстрації фото і документального фільму. Німців цікавило питання про причини початку війни, які події відбувалися на майдані, за що ведуть боротьбу українці, чому Тіл Маєр поділив своє життя на дві частини: одна – в Україні, інша – у Німеччині. І почули у відповідь чітку позицію людини, яка цілком і повністю знаходиться на стороні жертви війни. Бо українці – це толерантна нація, яка бажає жити у демократичній, незалежній країні, будувати власне життя, має сильну мотивацію – боротися за свою землю, за свою родину, за свою свободу.
Анастасія Козак, голова Німецько-українського товариства міста Гайльбронн, взяла активну участь у дискусії, заглянувши у глибинну суть початку війни, яку, на її погляд, було закладено ще у 1945 році після Ялтинської конференції, за домовленістю кожна країна може обрати свій Уряд. Своєрідним детонатором на бікфордовому шнурі для путіна став виступ колишнього президента США Бараки Абами у 2008 року, який сказав, що росія лише регіональна сила. А наступного року заявив, що нам потрібна сильна росія. І це стало поштовхом до війни з Україною.
Після офіційної частини, було неформальне спілкування біля столика, на якому лежали книжки Тіля Маєра. Це вже сьоме його надбання. «Європейський фронт. Війна в Україні» – таку назву носить книга, яка розповідає читачам про Бахмут, Авдіївку, Одесу, Херсон, Миколаїв, Київ, Черкаси, Куп’янськ, Кремінну та інші міста і села, де фотокамера невтомного майстра фіксувала злочини рашистів проти мирного населення, позбавлення нормального життя: зиму в підвалах, життя у квартирах і будинках без опалення, без світла і води. Все це показано через емоції постраждалих людей, чиї життя сколихнула війна. Прагнення познайомити європейців з Україною досягає своїх цілей, показуючи, що у центрі Європи йде повномасштабна, кривава війна. Проте Тілль висловив свою точку зору – допомога від Європи недостатня для тих, хто став щитом на дорозі війни. Платиться дуже дорога ціна – життям українців.
По-справжньому я була здивована і розчулена діями Маєра, благородної людини, який присвятив себе гуманітарній допомозі. Разом із Пірміном Стирнолом Маєр зняв два документальних фільми в Україні: «Зима у Львові» про повсякденне життя людей похилого віку та «За посмішку» про роботу клоунів-лікарів «Червоні Носи». У співпраці з Handicap International, Тілль Маєр прагне підтримувати цивільне населення, яке отримало інвалідність внаслідок воєнних дій.
Не могла не висловити подяку Тіллю Маєру за неймовірну візуалізацію світлин, через які відчула запах війни, який назавжди буде пов’язаний з рідним Миколаєвом. Побажала йому, аби ніколи Європа не мала таких вражень. За те, що він сміливо відображає сьогодення зраненої душі українців. Його роботи – неспростовні факти злочинів, які знадобляться у Гаазькому суді над фашистською країною.
Віра Марущак,
письменниця, журналістка.
