Дефіцит вітаміну E та селену послаблює антиоксидантний захист організму свиней, унаслідок чого вільні радикали ушкоджують клітини м’язів, серця та печінки, провокуючи розвиток білом’язової хвороби, кардіоміопатії та токсичної гепатодистрофії.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
Найчастіше білом’язова хвороба уражує молодняк свиней, коли вміст селену ‒ менше ніж 0,15 мг/кг сухої речовини корму. Це спричиняє дегенерацію й некроз скелетних м’язів, які втрачають колір, стають блідими й візуально нагадують куряче м’ясо. Поросята падають на ноги, ходять напружено («на ходулях»), у них спостерігаються тремор м’язів і слабкість. Тварини переважно лежать, важко встають і широко розставляють кінцівки, коли стоять.
Один із найнебезпечніших виявів білом’язової хвороби ‒ нутритивна кардіоміопатія, у свиней відома як тутове серце. Через брак селену й вітаміну E вільні радикали масово руйнують клітини міокарда, розвивається некроз тканин серця й капілярів, виникають масивні крововиливи в серцевий м’яз, через що серце стає плямистим, темно-червоним і нагадує ягоду шовковиці. Найчастіше зовні здорові поросята-відлученці віком 4-8 тижнів гинуть без видимих причин. Якщо смерть не миттєва, спостерігаються сильна задишка, синюшність вух, п’ятачка й живота.
Дефіцит селену й вітаміну E у свиней призводить до токсичної дистрофії (аліментарного некрозу) печінки, у результаті клітини органу руйнуються й тварина гине. Хвороба розвивається дуже швидко. Поросята втрачають апетит, з’являються блювання, млявість, жовтушність слизових оболонок. Смертність у гнізді може сягати 90%.
Аліментарне безпліддя й важкі репродуктивні патології ‒ також наслідок браку селену й вітаміну E в організмі. Зокрема, у свиноматок розвивається ембріональна смертність («розсмоктування» ембріонів), регулярні перегули, аборти, народження нежиттєздатного або мертвого потомства, а також затримання посліду та післяпологові мастити. У кнурів різко знижується статевий потяг і погіршується якість сперми.
