Останніми роками суттєво змінилися й виробничі процеси на птахофабриці, і роль ветеринарного лікаря. Якщо раніше ветеринар асоціювався насамперед із лікуванням птиці, то сьогодні це ‒ спеціаліст, який працює на стику біології, технології, менеджменту й економіки.
Про це в журналі «Наше птахівництво» пише Андрій Шевченко, головний лікар ветеринарної медицини птахокомплексу «Губин».
Сьогодні ключове питання полягає не в тому, чим лікувати птицю, а в тому, чому виникла проблема. І відповідь на нього часто виходить за межі класичної ветеринарії.
«Причинами можуть бути порушення температурного режиму, підвищений вміст вуглекислого газу, чадного газу й аміаку в повітрі, неякісна підготовка пташника, стресові чинники на старті вирощування чи недотримання вимог біобезпеки та санітарних розривів», ‒ зазначає він.
Одним із найважливіших чинників залишається мікроклімат. Неправильно налаштована вентиляція, перегрівання чи переохолодження птиці негативно впливають на імунний статус, знижують споживання корму та створюють передумови для розвитку респіраторних захворювань. У таких умовах будь-який патоген здатен реалізувати свій потенціал значно агресивніше.
«Саме тому сучасний ветеринарний лікар повинен добре розуміти принципи роботи вентиляційних систем, баланс температури й вологості, контролювати рівні вуглекислого газу й аміаку. Фактично він має мислити як технолог і розглядати виробничий процес комплексно», ‒ переконаний Андрій Шевченко.
Як повідомлялося, ветеринар на птахофабриці виступає аналітиком і менеджером ризиків.
