У вересні температурне навантаження на птицю вже знижується, однак наслідки літнього теплового стресу варто враховувати й надалі. Особливо якщо в цей період птиця одночасно споживала корми, контаміновані мікотоксинами. Поєднання цих факторів здатне посилювати окисний стрес в організмі.
Про це пише Андрій Слинько, асистент кафедри фізіології хребетних і фармакології НУБіП України у журналі Наше Птахівництво.
За високої температури організм птиці утворює більше активних форм кисню (АФК) — реакційноздатних молекул, які в нормі контролюються антиоксидантною системою. Якщо їх стає надто багато, виникає окисний стрес, що пошкоджує ліпіди, білки та ДНК клітин.
Водночас спека і підвищена вологість створюють сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів у кормовій сировині та накопичення мікотоксинів. Тому влітку птиця може зазнавати подвійного навантаження: від високої температури та токсинів корму.
Мікотоксини також безпосередньо впливають на антиоксидантний захист. Зокрема, афлатоксин B1 здатен порушувати роботу супероксиддисмутази, каталази та глутатіонпероксидази, а охратоксин А — посилювати утворення активних форм кисню через порушення роботи мітохондрій. Т-2 токсин пов’язаний із пошкодженням ДНК і посиленням процесів клітинної загибелі.
Зараз, коли температури вже знижуються, важливо оцінювати не лише поточний стан птиці, а й якість кормів, які формувалися або зберігалися в умовах літньої спеки та підвищеної вологості. Навіть після завершення теплового стресу мікотоксини в кормі залишаються фактором ризику.
Тому початок осені — слушний момент для контролю кормової сировини та оцінювання можливих наслідків літнього стресового періоду для стада.
Читайте також: Емерджентні мікотоксини дедалі частіше виявляють у зерновій сировині
