У ветеринарній медицині вакцинацію бройлерів розглядають не лише як засіб профілактики інфекційних захворювань, а і як один із чинників, що впливає на функціонування кишкової екосистеми.
Після введення живих або інактивованих вакцин активується місцевий і системний імунітет, змінюється продукція цитокінів, посилюється робота слизової оболонки кишківника, що може створювати різні умови для розвитку окремих груп мікроорганізмів.
Про це пише журнал «Наше птахівництво».
У нормі цей процес має чотири етапи.
1. До вакцинації (0-9 днів): мікрофлора стабільна, домінують лактобактерії.
2. Гостра фаза (1-5 днів після вакцинації): вакцинний вірус розмножується. Кількість корисних анаеробів тимчасово знижується, а рівень ентеробактерій може зрости.
3. Відновлення (6-14 днів після вакцинації): слизова відновлюється, лактобактерії повертають свої позиції.
4. Стабілізація (15+ днів): формується новий баланс. Якщо птиці допомогти, мікрофлора стане навіть кращою, ніж була до вакцинації.
Важливо розуміти: вакцинація не руйнує і не зменшує мікрофлору як таку. Вона просто переформатовує її: змінює співвідношення між різними групами бактерій. При цьому кожен препарат діє по-своєму: характер цих змін залежить від типу вакцини, її штаму, способу введення, а також від віку й загального здоров’я птиці.
А генетичний аналіз мікробіому після імунізації ‒ єдиний спосіб побачити реальні біологічні наслідки застосування тієї чи іншої вакцини.
Як повідомлялося, сучасні програми вакцинації більше не можуть будуватися за шаблонним принципом.
