Європа зіткнулася з новою для континенту епізоотичною загрозою ‒ вірусом Шамонда (SHAV). Масштаби й довгострокові наслідки його ще вивчаються. Для України ж головне зараз ‒ не чекати появи першого випадку, а підготувати систему раннього виявлення.
На цьому наголошують в Асоціації виробників молока (АВМ).
Улітку 2026 року вірус уперше виявили серед сільгосптварин у Центральній Європі, але точний час і механізм занесення досі не встановлені.
За даними ECDC, на 22 жовтня SHAV уже фіксували у тварин в Австрії, Бельгії, Франції, Німеччині, Ірландії, Італії, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Нідерландах, Португалії, Іспанії, Швейцарії та на острові Джерсі. 23 жовтня перший випадок підтвердила Чехія. Загалом ‒ уже 14 європейських країн/територій, де були уражені коні, альпаки, ВРХ.
При цьому виявлено 2 генетично відмінні європейські варіанти вірусу: SHAV-EU1 та SHAV-EU2.
Вірус Шамонда передається переважно через укуси кровосисних мокреців роду Culicoides. Прямої горизонтальної передачі між тваринами наразі не підтверджено. Водночас описана можливість вертикальної передачі від матері до плода.
У дорослої ВРХ інфекція може проявлятися лихоманкою, діареєю, зниженням молочної продуктивності, абортами, мертвонародженнями, вродженими вадами розвитку плода.
Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (ВООЗТ) наголошує: довгостроковий вплив європейських варіантів SHAV наразі ще неможливо достовірно оцінити. Особливо важливим залишається питання наслідків інфікування імунологічно наївних вагітних тварин.
Клінічні ознаки інфекції неспецифічні, тому встановити SHAV лише за симптомами неможливо. ВООЗТ рекомендує лабораторне діагностування: pan-Simbu PCR; специфічну RT-PCR; секвенування; серологічні дослідження та серонейтралізацію для диференціювання від інших вірусів групи Simbu.
Для дослідження підходять зразки крові/сироватки від тварин у гострій фазі, а у випадку абортів або мертвонародження ‒ тканини мозку та селезінки плода. Це особливо важливо, оскільки SHAV споріднений із вірусом Шмалленберга та іншими вірусами групи Simbu, а серологічні реакції між ними можуть перехрещуватися.
На сьогодні SHAV не включено до переліку хвороб ЄС відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/1882.
Питання небезпеки інфекції для людини ще вивчається. У Франції документовано перший випадок ураження людини SHAV. Поширення від людини до людини не встановлено.
Українські молочні ферми поки не мають підстав для паніки. Але посилити ветеринарний моніторинг і біобезпеку варто. АВМ рекомендує господарствам:
- звертати особливу увагу на раптове падіння надоїв, лихоманку й діарею;
- посилити моніторинг абортів, мертвонароджень і вроджених вад телят;
- у відповідних випадках включати SHAV до диференційного діагностування разом із вірусом Шмалленберга й іншими інфекціями групи Simbu;
- забезпечити своєчасне відбирання й направлення зразків до лабораторії для підтвердження діагнозу;
- посилити заходи контролю за поширенням кровосисних комах: фізичні бар’єри, зменшення місць виплоду переносників, моніторинг їхньої чисельності та застосування дозволених ветеринарних засобів;
- уважно стежити за епізоотичною ситуацією в країнах Центральної та Східної Європи.
Заходи боротьби з переносниками знижують ризик, але не можуть гарантувати повного захисту стада.
Як повідомлялося, збудник інфекційного ринотрахеїту може спричиняти репродуктивні порушення в корів.
