Дата публикации 27.07.2021
У світі спостерігається тенденція до збільшення кількості випадків стихійних метеорологічних явищ. Цьому сприяє низка чинників, зокрема, розбалансованість кліматичної системи через кліматичні зміни, діяльність людини, фізико-географічні особливості територій тощо. Стихійні метеорологічні явища у більшості випадків наносять значні збитки економіці держав і, що найгірше, тягнуть за собою людські втрати. Специфіка цих явищ полягає у їх раптовому і швидкому перебігу.
Катастрофічні наслідки стихійних метеорологічних явищ в світі ілюструють декілька прикладів.
Повінь в Німеччині в середині липня 2021 року. Згідно з останніми даними, понад 160 осіб загинули, майже 180 зниклих безвісти. Близько 40 тисяч осіб в постраждалих районах досі не мають доступу до електрики та водопроводу. Причини катастрофічних наслідків (за даними Університету Редингу (Великобританія) та Служби погоди Німеччини): дуже сильні та багатогодинні зливи, ймовірно недостатньо ефективна система попередження про природні катастрофи місцевого населення, а також не зовсім адекватне сприйняття місцевого населення Німеччини офіційної інформації щодо можливих наслідків паводку (недооцінка або ігнорування ризиків). Слід зауважити, що описані аномальні зливи спричинені не циклонними, а локальними природними явищами.
Повінь в Китаї в другій половині липня 2021 року. За три дні випала середньорічна норма опадів, сильні дощі призвели до повені, потоки води затопили вулиці, тунелі та метро. Внаслідок повені постраждали близько 3 мільйонів людей, загинули 33 людини. Зливи спричинили великі збитки та призвели до евакуації 200 тисяч людей. Причини катастрофи: рекордні опади, широкомасштабне будівництво дамби, яке загострило проблеми зміни клімату в зоні затоплення Китаю, перерізані зв’язки між річками та озерами та порушені заплави, які колись поглинали більшу частину щорічних літніх злив у регіоні.
Україна, на жаль, не є винятком і також зазнає значної шкоди від впливу стихійних метеорологічних явищ, таких як інтенсивні зливи, грози, град, шквальний вітер, смерчі, різкі заморозки, ожеледь, хуртовини тощо. Ось лише декілька прикладів стихійних метеорологічних явищ, які мали місце в Україні.
07 серпня 2016 року у м. Одеса спостерігалися стихійні явища: дуже сильний дощ (кількість опадів — понад 90 мм за неповні 4 години), шквали (швидкість вітру до 29 м/с тривалістю близько 30 хв). Як наслідок, були знеструмлені житлові будинки, повалені дерева, порушено рух міського транспорту, через засміченість зливової каналізації було затоплено частину міста. Внаслідок удару блискавки у с. Затока загинула людина.
22 – 23 червня 2020 року в Івано-Франківській області інтенсивність дощів склала 106 – 168 мм, що спричинило катастрофічні паводки, які призвели до трагічних наслідків: загинуло троє людей, підтоплено 250 населених пунктів, затоплено сільськогосподарські угіддя, зруйновано господарські об’єкти, в тому числі автодороги, мости, берегоукріплення.
28 липня 2017 року внаслідок смерчу у м. Перещепине та м. Кривий Ріг (Дніпропетровська область) пошкоджено покрівлі 81 житлового будинку та 12 господарчих споруд, повалено дерева.
21 вересня 2017 року у Вінницькій та Житомирській областях зафіксовано випадання граду розміром з куряче яйце; внаслідок граду було пошкоджено покрівлі приватних домоволодінь, об’єктів соціально-побутової сфери, посіви сільгоспкультур.
На підставі аналізу статистичних даних та прогнозних показників виділено певні регіони України, яким найбільш властиві певні види стихійних метеорологічних явищ.
За даними гідрометеорологічної служби України, в державі упродовж 2011–2020 рр. зафіксовано 2 752 випадки стихійних метеорологічних явищ. Особливістю останнього 10-річчя є значна кількість випадків дощу, вітру та снігу, що досягли критеріїв стихійного явища.
Повний аналіз за посиланням.