Збудник інфекційного ринотрахеїту у ВРХ ‒ герпесвірус 1-го типу (BHV-1), який може спричиняти репродуктивні порушення.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
BHV-1 поділяється на три субтипи: BHV-1.1, BHV-1.2a та BHV-1.2b.
Субтипи BHV-1.1 та BHV-1.2a поширені у Північній Америці та частині Європи, проте не зустрічаються в Новій Зеландії й Австралії. Субтип BHV-1.2b ‒ найменш вірулентний. Віруси субтипу BHV-1.1 спричиняють значні ураження респіраторного тракту й аборти у корів у другому-третьому триместрах тільності.
Доволі часто інфікування тварин відбувається в асоціації з герпесвірусом 4-го типу, а також бактеріальними інфекціями, що може призводити до розвитку маститів і метритів. BHV-1 складається приблизно з 70 протеїнів, які відповідають за прикріплення, проникнення, дозрівання й вихід віріонів. Гени, що кодують білки gC, gD, gE, gG, gI, UL49h і тимідинкіназу, насамперед пов’язані з вірулентністю.
Герпесвірус досить резистентний до чинників навколишнього середовища. Наприклад, він може зберігати життєздатність протягом місяця за температури 40 ˚С. За звичайних умов зберігання корму вірус залишається стійким близько одного місяця. Інактивується 0,5%-ми розчинами NaOH і хлораміну, 1%-м розчином четвертинних амонійних сполук, 5%-м розчином формаліну за експозиції до 5 хвилин.
Як повідомлялося, швидкому поширенню інфекційного ринотрахеїту серед ВРХ сприяє скупчене утримання.
